Проект

вноситься народними

депутатами України

Мойсиком В.Р. (посв.№374)

Карпуком В.Г. (посв.№395)

Гуменюком О.І. (посв.№365)

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про громадські об`єднання

Цей Закон визначає правові та організаційні основи реалізації права осіб на свободу об`єднання у громадські організації для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення суспільних інтересів, гарантованого Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також засади утворення і діяльності громадських об`єднань.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Громадське об`єднання

Громадське об`єднання є видом суспільної самоорганізації (громадян та/або юридичних осіб), що створюється з метою реалізації суспільних інтересів у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності, а також задоволення і захисту законних спільних інтересів своїх членів.

Громадські об`єднання є неприбутковими.

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані з утворенням та діяльністю громадських об`єднань, спілок громадських об`єднань, а також філій та представництв іноземних громадських (неурядових) об`єднань в Україні (далі - громадські об`єднання).

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з утворенням та діяльністю політичних партій, релігійних організацій, кооперативів та творчих спілок тощо, особливості утворення і діяльності яких регулюються спеціальними законами.

Стаття 2. Види громадського об`єднання

Громадські об`єднання відповідно до своїх завдань поділяються на:

- благодійні організації. Особливості правового регулювання діяльності благодійних організацій визначається окремим законом України;

- фахові об`єднання – є видом самоорганізації громадян і юридичних осіб, що створюється з метою реалізації суспільних інтересів і впровадження засад саморегулювання у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності. Особливості правового регулювання діяльності фахових об`єднань визначається окремим законом України.

- інші громадські об`єднання:

а) представляють інтереси своїх членів;

б) не займаються благодійництвом;

в) не мають статусу фахового об’єднання.

Стаття 3. Обмеження на утворення і діяльність громадського об`єднання

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих громадських об`єднань забороняється у судовому порядку, коли їх програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави;

3) незаконне захоплення державної влади;

4) пропаганду війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму;

5) розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

6) посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.

Громадські об`єднання не можуть мати воєнізовані формування.

Стаття 4. Законодавство про громадські об`єднання

Законодавство про громадські об`єднання складається з Конституції України, цього Закону, інших законів України та актів законодавства, прийнятих відповідно до них.

Розділ ІI. ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СТАТУС ГРОМАДСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ

Стаття 5. Принципи утворення та діяльності громадського об`єднання

Громадські об`єднання утворюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та відкритості. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.

Обмеження діяльності громадських об`єднань може встановлюватись тільки Конституцією та законами України.

Всі основні питання діяльності громадських об`єднань повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів організації.

Громадські об`єднання повинні регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.

Громадські об`єднання, що легалізовані шляхом державної реєстрації, зобов`язані оприлюднювати (обнародувати) за посередництвом друкованих та/або електронних засобів масової інформації (сайтів):

1) свої статутні та інші нормативні документи,

2) персональний склад керівних органів,

3) персональний склад виконавчих органів,

4) протоколи зібрань вищих керівних органів (загальних зборів, конференцій, з’їздів),

5) протоколи засідань керівних органів, що діють в період між зібраннями вищих керівних органів,

6) дані про джерела фінансування та витрати,

7) контактні дані керівництва організації,

8) контактні дані керівництва регіональних і місцевих осередків організації, якщо такі існують.

Оприлюднення вказаних даних проводиться не пізніше двох місяців після прийняття відповідного документу, проведення зібрань і засідань, створення місцевого осередку, закінчення календарного року тощо.

Стаття 6. Статус громадського об`єднання

Громадські об`єднання України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських громадських об`єднань належать об`єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.

До місцевих громадських об`єднань належать об`єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або області. Територія діяльності самостійно визначається громадським об`єднанням.

Громадське об`єднання є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Стаття 7. Спілки громадських об`єднань

Громадські об`єднання, легалізовані у порядку, встановленому цим Законом, мають право об`єднуватись у спілки громадських об`єднань.

Утворення та діяльність спілок громадських об`єднань здійснюється на засадах та у порядку, встановленому цим Законом.

Розділ III. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ

Стаття 8. Засновники громадського об`єднання

1. Засновниками громадських об`єднань, крім тих, які утворюються і діють з міжнародним статусом, можуть бути фізичні особи – громадяни України та юридичні особи - резиденти.

2. Рішення про заснування громадських об`єднань приймаються установчим з`їздом (конференцією) або загальними зборами.

До компетенції установчого з`їзду (конференції) або загальних зборів засновників громадського об`єднання також належить:

1) визначення найменування громадського об`єднання відповідно до статті 10 цього Закону;

2) затвердження статуту (положення) громадського об`єднання відповідно до статті 11 цього Закону;

3) утворення (обрання) керівних, виконавчих і контрольних органів громадського об`єднання відповідно до затвердженого статуту (положення) громадського об`єднання.

3. Засновниками спілок громадських об`єднань є громадські об`єднання.

До компетенції Установчих зборів засновників спілки громадських об`єднань належать питання:

1) визначення найменування спілки громадських об`єднань відповідно до статті 10 цього Закону;

2) затвердження установчого договору спілки громадських об`єднань, передбачений статтею 11 цього Закону;

3) утворення (обрання) органів управління спілки громадських об`єднань відповідно до затвердженого установчого договору спілки громадських об`єднань.

4. Рішення про заснування громадського об`єднання не підлягає нотаріальному посвідченню.

5. Утворення філії чи представництва іноземної громадського (неурядового) об`єднання в Україні здійснюється рішенням уповноваженого органу іноземного громадського (неурядового) об`єднання про утворення філії або представництва в Україні. Таке рішення легалізується в Україні в установленому цим Законом порядку.

Стаття 9. Членство в громадському об`єднанні

Членами громадських об`єднань можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці або особи без громадянства) та юридичні особи.

Членом громадського об`єднання може стати будь-яка фізична та юридична особа, що відповідає кваліфікаційним вимогам до члена, визначеним Статутом даної організації. Необґрунтована відмова прийняти у члени громадського об`єднання може бути оскаржена у судовому порядку.

Стаття 10. Найменування громадського об`єднання

Найменування громадського об`єднання визначається рішенням установчого з`їзду (конференції) або загальними зборами громадського об`єднання.

Найменування громадського об`єднання обов`язково містить:

1) інформацію про організаційно-правову форму (“громадське об`єднання”, “спілка громадських об`єднань”);

2) власну назву громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань.

Власна назва громадського об`єднання повинна відрізнятися від власної назви будь-якого іншого громадського об`єднання, легалізованого у порядку, встановленому цим Законом. Така назва не може містити найменування іншої юридичної особи.

Громадське об`єднання поряд з повною власною назвою може мати скорочену
назву, яка фіксується в установчих та статутних документах громадського об`єднання (рішенні установчого органу, статуті, положенні).

Громадське об`єднання, зареєстроване у встановленому порядку, має виключне право на використання своєї назви. Використання назви громадського об`єднання фізичними та юридичними особами, які не належать до нього, для цілей, не пов`язаних з діяльністю цієї організації, забороняється.

Найменування спілки громадських об`єднань може включати перелік власних назв громадських об`єднань, що входять до спілки.

Забороняється використовувати у найменуванні громадського об`єднання назву державного органу чи органу місцевого самоврядування або подібну назву, слова “державний”, “загальнодержавний”, “комунальний” та їх похідні.

Стаття 11. Установчі документи громадського об`єднання

Громадське об`єднання діє на основі своїх установчих документів.

Установчим документом є:

для громадського об`єднання, легалізованого шляхом державної реєстрації, - статут;

для громадського об`єднання, легалізованого шляхом повідомлення про заснування, - положення;

для спілки громадських об`єднань - установчий договір;

для філії чи представництва іноземного громадського (неурядового) об`єднання - установчий документ відповідної організації або положення про філію чи представництво (якщо воно передбачене статутним документом організації).

Статут (положення) громадського об`єднання повинен містити:

1) найменування (повне, скорочене);

2) мету та завдання діяльності;

3) форми членства, порядок набуття та припинення членства у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів;

4) внутрішні процедури громадського об`єднання: порядок формування складу і діяльності вищого керівного органу - зборів усіх членів (загальних зборів, з`їзду) або їх представників - делегатів (конференції), виконавчих та контрольних органів громадського об`єднання, їх повноваження і порядок прийняття рішень;

5) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності, контролю і провадження господарської діяльності (у разі її здійснення) для виконання статутних завдань;

6) порядок внесення змін до статуту (положення);

7) порядок прийняття рішення про припинення громадського об`єднання і прийняття рішення щодо її майна.

У статуті (положенні) можуть бути передбачені особливості утворення і діяльності громадського об`єднання, її внутрішньої структури. Статут громадського об`єднання може передбачати утворення територіальних підрозділів громадського об`єднання відповідно до адміністративно-територіального устрою України.

Статут (положення) громадського об`єднання повинен відповідати Конституції та законам України.

Стаття 12. Місцеві осередки громадського об`єднання

1. Громадське об`єднання з всеукраїнським статусом, спілка громадських об`єднань, легалізована шляхом державної реєстрації, згідно зі своїм статутом (установчим договором) повинна мати в більшості областей України місцеві осередки, легалізовані територіальними підрозділами Міністерства юстиції України в установленому цим Законом порядку.

2. Місцеві осередки утворюються за умови, якщо в області діють і виявили бажання об`єднатися не менше трьох осіб – членів громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань.

Вони вважаються створеними з моменту прийняття про це рішення установчими зборами їх засновників.

3. Легалізація місцевих осередків здійснюється в установленому цим Законом порядку шляхом їх реєстрації чи повідомленням про заснування за установчим документом (статутом, положенням або установчим договором) громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань.

4. Місцеві осередки громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань діють на підставі установчого документу (статуту, положення або установчого договору) громадського об`єднання.

Особливості діяльності місцевого осередку, порядку формування складу та діяльності його керівних та інших органів можуть встановлюватися положенням, яке затверджується його керівним органом.

Координацію діяльності місцевих осередків здійснює виконавчий орган громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань.

5. Для реєстрації місцевого осередку до органу легалізації за місцезнаходженням місцевого осередку подається:

1) рішення про утворення місцевого осередку із зазначенням його повного найменування;

2) нотаріально засвідчену копію установчого документу (статуту, положення, установчого договору) громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань;

3) склад статутних органів (керівного, контрольного та робочого органів) місцевого осередку;

4) реєстраційну картку, заповнену за формою, затвердженою спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;

5) лист від громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань про підтвердження повноважень як її місцевого осередку.

6) Місцевий осередок, легалізований шляхом повідомлення про його заснування, вноситься до книги обліку громадських об`єднань, що ведеться легалізуючим органом. У книзі обліку громадських об`єднань зазначається: дата надходження документів , назва організації і місцезнаходженням органу управління, основна мета діяльності, дата легалізації.

Стаття 13. Символіка громадського об`єднання

Громадське об`єднання може використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до її установчих документів.

Символіка громадського об`єднання підлягає реєстрації, яка здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Легалізація громадського об`єднання

1. Легалізація (офіційне визнання) громадських об`єднань, спілок громадських об`єднань здійснюється шляхом їх державної реєстрації або повідомлення про заснування.

Легалізація благодійних організацій та фахових об`єднань здійснюється лише шляхом їх державної реєстрації.

2. Легалізація філій та представництв іноземних громадських (неурядових) об`єднань здійснюється шляхом їх акредитації.

3. Легалізація громадських об`єднань здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами (далі - орган легалізації).

4. Міністерство юстиції України здійснює:

1) акредитацію філій і представництв іноземних громадських (неурядових) об`єднань;

2) реєстрацію символіки громадських об`єднань;

3) реєстрацію громадських об`єднань зі статусом «всеукраїнська» відповідно до вимог цього Закону.

5. Територіальні органи Міністерства юстиції України здійснюють легалізацію:

- місцевих громадських об`єднань шляхом їх державної реєстрації або повідомлення про заснування за місцезнаходженням органу управління (у разі легалізації шляхом державної реєстрації) або місцем проживання одного із засновників (у разі легалізації шляхом повідомлення про заснування);

- місцевих осередків зареєстрованих всеукраїнських громадських об`єднань, спілок громадських об`єднань, якщо така реєстрація передбачена їх установчими документами, шляхом їх державної реєстрації або повідомлення про заснування.

6. Під час внесення змін до статуту зареєстрованого громадського об`єднання чи установчого договору спілки громадських об`єднання нова редакція статуту (установчого договору) реєструється органом легалізації, який зареєстрував громадське об`єднання (спілку громадських об`єднань).

7. Засновники громадських об`єднань або уповноважені ними представники несуть відповідальність за достовірність інформації, що міститься в поданих органу легалізації документах.

8. За легалізацію громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань) шляхом державної реєстрації і за державну реєстрацію змін до статуту (установчого договору) сплачується реєстраційний збір у розмірі, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

9. Документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються рекомендованим листом) до органу легалізації, мають бути викладені державною мовою.

Стаття 15. Особливості державної реєстрації громадського об`єднання

1. Державна реєстрація громадського об`єднання здійснюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” органом легалізації, визначеним цим Законом, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

2. Для державної реєстрації громадського об`єднання засновники або уповноважені ними представники подають (надсилають рекомендованим листом) до органу легалізації:

1) протокол установчих зборів, на яких прийнято рішення про заснування громадського об`єднання, затвердження статуту, утворення органів управління;

2) статут у двох примірниках;

3) відомості про склад утворених органів управління громадського об`єднання і про посадових осіб, які уповноважені представляти громадське об`єднання у правовідносинах з іншими особами та мають право вчиняти дії від імені громадського об`єднання без додаткового уповноваження;

4) реєстраційну картку, заповнену за формою, що затверджена спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;

5) документ про сплату реєстраційного збору в розмірі, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” за проведення державної реєстрації, крім випадків, коли громадське об`єднання звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законодавства (подається після прийняття рішення про державну реєстрацію);

6) у разі державної реєстрації громадського об`єднання, засновником (засновниками) якого є юридична особа (юридичні особи) - копію (копії) свідоцтва про державну реєстрацію такої юридичної особи (юридичних осіб).

3. Для державної реєстрації спілки громадських об`єднань уповноважений установчими зборами спілки представник подає (надсилає рекомендованим листом) до органу легалізації:

1) протокол установчих зборів, на яких прийнято рішення про утворення спілки громадських об`єднань, затвердження статуту, утворення органів управління, із зазначенням повного списку громадських об`єднань - засновників громадських об`єднань та списку уповноважених представників цих організацій - учасників установчих зборів;

2) установчий договір спілки громадських об`єднань у двох примірниках;

3) копії свідоцтв про державну реєстрацію громадських об`єднань - засновників спілки громадських об`єднань;

4) копії статутів громадських об`єднань - засновників спілки громадських об`єднань;

5) відомості про склад утворених органів управління спілки громадських об`єднань і про посадових осіб, які уповноважені представляти спілку громадських об`єднань у правовідносинах з іншими особами та мають право вчиняти дії від імені спілки громадських об`єднань без додаткового уповноваження;

6) реєстраційну картку, заповнену за формою, затвердженою спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;

7) документ про сплату реєстраційного збору за проведення державної реєстрації, крім випадків, коли спілка громадських об`єднань звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законодавства (подається після прийняття рішення про державну реєстрацію).

4. Для державної реєстрації змін до статуту (установчого договору) громадське об`єднання (спілка громадських об`єднань) подає (надсилає рекомендованим листом) до органу легалізації:

1) протокол засідання вищого керівного органу, уповноваженого вносити зміни до статуту (вищих керівних органів, уповноважених вносити зміни до установчого договору);

2) рішення про внесення змін до статуту (установчого договору);

3) оригінал статуту (установчого договору) з відміткою про його державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію в офіційному друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналу статуту (установчого договору);

4) два примірники статуту (установчого договору) у новій редакції;

5) свідоцтво про державну реєстрацію громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань), якщо зміни, що вносяться до статуту (установчого договору), стосуються відомостей, зазначених у свідоцтві про державну реєстрацію;

6) реєстраційну картку, заповнену за формою, затвердженою спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;

7) документ про сплату реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до статуту (установчого договору), крім випадків, коли спілка громадських об`єднань звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законодавства (подається після прийняття рішення про державну реєстрацію змін).

5. Орган легалізації протягом десяти робочих днів з дати надходження документів, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, проводить правову експертизу документів та приймає рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань), державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації змін до статуту (установчого договору). Орган легалізації може перевірити дотримання вимог статуту (установчого договору) щодо порядку внесення змін до статуту (установчого договору). Орган легалізації за заявою особи, яка подала документи, може продовжити строк розгляду документів, але не більше ніж на десять робочих днів, для виправлення помилок або неточностей в документах, які не є порушенням законодавства, та/або подання документів у повному обсязі.

6. У разі відсутності підстав для відмови у державній реєстрації орган легалізації приймає рішення про державну реєстрацію громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань), вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про зареєстровану юридичну особу, видає свідоцтво про державну реєстрацію в порядку, передбаченому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, та один примірник статуту (установчого договору) з відміткою органу легалізації про проведення державної реєстрації юридичної особи.

7. У разі відсутності підстав для відмови у державній реєстрації змін до статуту (установчого договору) орган легалізації приймає рішення про державну реєстрацію змін до статуту громадського об`єднання (установчого договору спілки громадських об`єднань), видає один примірник статуту (установчого договору) з відміткою органу легалізації про проведення державної реєстрації. У разі внесення змін до статуту (установчого договору), які стосуються відомостей, зазначених у свідоцтві про державну реєстрацію, орган легалізації видає також нове свідоцтво про державну реєстрацію громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань).

8. За наявності підстав для відмови у державній реєстрації громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань), змін до статуту (установчого договору) орган легалізації протягом строку, визначеного частиною п`ятою цієї статті, приймає рішення про відмову у реєстрації. Таке рішення повинне містити вичерпні підстави для відмови. Не пізніше наступного робочого дня після дня прийняття рішення про відмову в державній реєстрації орган легалізації письмово повідомляє про це засновників (громадське об`єднання, спілку громадських об`єднань) та надсилає копію прийнятого рішення.

9. Орган легалізації заносить відомості (зміни до відомостей) про громадські об`єднання (спілки громадських об`єднань), легалізовані шляхом державної реєстрації, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” та цим Законом.

10. Внесення змін до відомостей про громадське об`єднання (спілку громадських об`єднань), що стосуються зміни місцезнаходження її органу управління, здійснюється на підставі відомостей, що подаються (надсилаються рекомендованим листом) до органу легалізації за новим місцезнаходженням. До цих відомостей додається оригінал свідоцтва про державну реєстрацію громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань) або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію в офіційному друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

11. Орган легалізації протягом десяти робочих днів з дати надходження документів, зазначених у частині десятій цієї статті, заносить відомості про нове місцезнаходження органу управління громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та видає нове свідоцтво про державну реєстрацію в порядку, передбаченому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, із зміненими відомостями про місцезнаходження органу управління громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань). Про зміну місцезнаходження органу управління громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань) та видання нового свідоцтва про реєстрацію повідомляється орган легалізації за попереднім місцезнаходженням.

12. Внесення змін до відомостей про склад органів управління громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань) та про посадових осіб, які уповноважені представляти громадське об`єднання (спілку громадських об`єднань ) у правовідносинах з іншими особами та мають право вчиняти дії від імені спілки громадських об`єднань без додаткового уповноваження, здійснюється на підставі відповідних відомостей, що подаються (надсилаються рекомендованим листом) до органу легалізації. До цих відомостей додається протокол засідання вищого органу управління громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань), на якому було прийнято рішення про зміну складу зазначених органів управління та посадових осіб.

13. Орган легалізації протягом десяти робочих днів з дати надходження документів, зазначених у частині дванадцятій цієї статті, заносить відомості про новий склад органів управління громадського об`єднань (спілки громадських об`єднань) та про посадових осіб, які уповноважені представляти громадське об`єднання (спілку громадських об`єднань) у правовідносинах з іншими особами та мають право вчиняти дії від імені спілки громадських об`єднань без додаткового уповноваження, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Орган легалізації може перевірити дотримання вимог статуту (установчого договору) щодо порядку формування органів управління та обрання (призначення) зазначених посадових осіб.

Стаття 16. Відмова у реєстрації

У реєстрації громадського об`єднання може бути відмовлено, якщо її назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації організації, суперечать вимогам законодавства України.

Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

Про відмову у реєстрації громадського об`єднання реєструючий орган повідомляє у засобах масової інформації.

Стаття 17. Легалізація громадського об`єднання шляхом повідомлення про заснування

1. Для легалізації громадського об`єднання шляхом повідомлення про заснування засновники або уповноважені ними представники подають органу легалізації (надсилають рекомендованим листом) письмове повідомлення про заснування за встановленою Міністерством юстиції України формою, підписане не менш як трьома засновниками громадського об`єднання (не менш як двома - для спілки громадських об`єднань) або її уповноваженими представниками.

2. У письмовому повідомленні про заснування громадського об`єднання (спілки громадських об`єднань) зазначається:

1) найменування (повне, скорочене);

2) мета та завдання діяльності;

3) дата затвердження положення (установчого договору) і назва органу управління;

4) місцезнаходження органу управління.

Підписи у повідомленні повинні бути нотаріально засвідчені.

3. Письмове повідомлення про заснування громадського об`єднання подається до органу легалізації за місцезнаходженням органу управління або місцем проживання одного із засновників.

4. Орган легалізації протягом п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення про заснування проводить його правову експертизу на предмет дотримання вимог статей 36 і 37 Конституції України, а також статей 3 і 10 цього Закону.

5. У разі відсутності підстав для відмови орган легалізації в межах визначеного частиною четвертою цієї статті строку не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення письмово повідомляє засновників громадського об`єднання про його легалізацію та занесення відомостей про громадське об`єднання, легалізоване шляхом повідомлення про заснування, до облікового реєстру громадських об`єднань.

6. За наявності підстав для відмови у легалізації орган легалізації в межах визначеного частиною четвертою цієї статті строку не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення письмово повідомляє про це засновників та надсилає копію прийнятого рішення.

7. Громадські об`єднання, які легалізовані шляхом повідомлення про заснування, не є юридичними особами.

8. Громадські об`єднання, які легалізовані шляхом повідомлення про заснування, для отримання статусу юридичної особи можуть звернутись до органу легалізації для проведення процедури державної реєстрації. Державна реєстрація такого громадського об`єднання здійснюється у порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Стаття 18. Припинення діяльності громадського об`єднання

1. Громадське об`єднання, спілка громадських об`єднань може бути припинена шляхом ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

2. Ліквідація громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань здійснюється:

1) на підставі рішення органу, уповноваженого на це відповідним установчим документом (саморозпуск);

2) на підставі рішення суду (примусовий розпуск).

3. Припинення зареєстрованого громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань проводиться відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

4. Зареєстроване громадське об`єднання, спілка громадських об`єднань є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

5. У разі ліквідації зареєстрованого громадського об`єднання його активи передаються ліквідаційною комісією іншим громадським об`єднанням. Якщо такі громадські об`єднання не визначено або якщо вони не прийняли майно в установленому законодавством порядку, таке майно переходить у власність держави.

6. У разі ліквідації спілки громадських об`єднань його майно передається громадським об`єднанням - засновникам спілки відповідно до установчого договору спілки.

7. Громадське об`єднання, спілка громадських об`єднань, легалізована шляхом повідомлення про заснування, припиняє свою діяльність після подання засновниками або уповноваженим представником (надсилання рекомендованим листом) до органу легалізації заяви про припинення діяльності (ліквідацію) за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

8. У разі виявлення органом легалізації при здійсненні державного контролю у порядку, визначеному цим Законом, факту відсутності протягом більш як трьох років діяльності громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань, легалізованих шляхом повідомлення, орган легалізації оголошує таке громадське об`єднання припиненою шляхом публікації відповідного повідомлення у друкованих засобах масової інформації.

Орган легалізації протягом десяти днів з дати публікації повідомлення про припинення громадського об`єднання виключає з облікового реєстру громадських об`єднань відомості про легалізацію такого громадського об`єднання.

Розділ IV. ПРАВА ГРОМАДСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ ТА НЕКОМЕРЦІЙНА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 19. Права зареєстрованого громадського об`єднання

Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані громадські об`єднання користуються правом:

1) виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;

2) представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

3) проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

4) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші громадські об`єднання, надавати допомогу в їх створенні;

5) створювати установи та організації;

6) одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

7) вносити пропозиції до органів влади і управління;

8) розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

9) засновувати засоби масової інформації.

Громадські об`єднання мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

Громадські об`єднання користуються іншими правами, передбаченими законами України.

Права фахових об`єднань регулюються окремим законами України.

Стаття 20. Власність громадського об`єднання

Громадське об`єднання може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності.

Громадське об`єднання набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Стаття 21. Членські внески громадського об`єднання

Фізичні та юридичні особи сплачують членські внески у розмірах і відповідно до процедур, визначених Статутом та іншими установчими документами громадського об`єднання.

Членські внески юридичних осіб, а також кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань відносяться до валових витрат і не оподатковуються.

Членські внески громадських об`єднань України у міжнародні та світові громадські організації сплачуються у розмірах та в порядку, визначених міжнародними та світовими громадськими організаціями.

Стаття 22. Здійснення права власності

Право власності громадських об`єднань реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з`їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та установчими документами.

Окремі функції щодо господарського управління майном може бути покладено вищими статутними органами управління на створювані ними органи, місцеві осередки або передано спілкам громадських об`єднань.

Стаття 23. Господарська та інша комерційна діяльність

З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські об`єднання можуть здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку, засновувати підприємства, установи та організації.

Громадські об`єднання зобов`язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також подавати відповідно до вимог закону фінансову, податкову звітність та статистичну інформацію про свою господарську діяльність.

Розділ V. НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ГРОМАДСЬКИХ ОБ`ЄДНАНЬ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Стаття 24. Державний контроль за діяльністю громадських об`єднань

Держава здійснює контроль за діяльністю громадських об`єднань через органи легалізації, правоохоронні, фінансові органи та органи контрольно-ревізійної служби, органи державної податкової служби на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Орган легалізації має право перевіряти відповідність діяльності громадського об`єднання законодавству про громадські об`єднання у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

У разі коли до органу легалізації надійшла скарга від особи або інформація від органів державної влади, в тому числі правоохоронних органів, та органів місцевого самоврядування про порушення громадським об`єднанням законодавства про громадські об`єднання, представники органу легалізації мають право на перевірку, в тому числі під час проведення громадським об`єднанням заходів, факту порушення та на отримання необхідних документів та/або пояснень.

Рішення органів державної влади щодо здійснення державного контролю можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

Стаття 25. Відповідальність за порушення законодавства про громадські об`єднання

Особи, які порушують законодавство про громадські об`єднання, несуть відповідальність, передбачену законом.

За порушення цього Закону до громадських об`єднань можуть бути застосовані такі стягнення:

1) попередження;

2) примусовий розпуск (ліквідація) громадського об`єднання.

Стаття 26. Попередження

При вчиненні громадським об`єднанням порушення законодавства, яке не тягне за собою обов`язкового застосування іншого виду стягнення, передбаченого цим Законом, відповідний орган легалізації виносить громадському об`єднанню письмове попередження.

Стаття 27. Примусовий розпуск (ліквідація) громадського об`єднання

Підставами для прийняття рішення про примусовий розпуск (ліквідацію) громадських об`єднань, спілок громадських об`єднань є:

1) вчинення дій, передбачених статтею 3 цього Закону;

2) продовження протиправної діяльності протягом шести місяців після застосування попередження;

3) провадження громадським об`єднанням, спілкою громадських об`єднань діяльності, що заборонена законом;

4) неподання зареєстрованими громадським об`єднанням, спілкою громадських об`єднань протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Рішення про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання, спілки громадських об`єднань приймає суд за позовом органу легалізації у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Протягом п`ятнадцяти днів після набрання рішенням суду про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання законної сили, орган легалізації заносить відповідні відомості до облікового реєстру громадських об`єднань та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Питання щодо власності примусово розпущеного (ліквідованого) громадського об`єднання вирішується в порядку, визначеному статтею 18 цього Закону.

Розділ VI. МІЖНАРОДНІ ЗВ`ЯЗКИ ГРОМАДСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ.

МІЖНАРОДНІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Стаття 28. Міжнародні зв`язки

Громадські об`єднання, спілки громадських об`єднань відповідно до своїх установчих документів можуть бути засновниками та/або членами іноземних або міжнародних громадських (неурядових) організацій, підтримувати міжнародні зв’язки, а також брати участь у здійсненні заходів, що не заборонені законодавством України і не суперечать меті та завданням діяльності громадським об`єднанням, спілок громадських об`єднань.

Громадські об`єднання, спілки громадських об`єднань відповідно до своїх установчих документів можуть підтримувати міжнародні зв’язки з іноземними та міжнародними громадськими (неурядовими) організаціями, провадити діяльність на території іноземних держав відповідно до законодавства відповідних держав, а також брати участь у здійсненні спільних заходів, що не заборонені законодавством України і не суперечать меті та завданням діяльності громадських об`єднань, спілок громадських об`єднань.

Стаття 29. Міжнародні громадські організації. Філії іноземних громадських організацій

1. Міжнародні громадські організації, філії, відділення, представництва, інші структурні осередки громадських (неурядових) організацій іноземних держав на території України діють відповідно до цього Закону, інших законодавчих актів України.

2. Легалізоване громадське об`єднання, що виступило засновником, стало членом міжнародної організації або іншим шляхом поширила свою діяльність на територію іноземної держави, зобов`язане в місячний строк подати необхідні документи для реєстрації в Міністерстві юстиції України як міжнародне, якщо інше не передбачено законами України.

3. Легалізація філії або представництва іноземної громадської (неурядової) організації здійснюється шляхом акредитації Міністерством юстиції України у порядку, встановленому цією статтею, якщо міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не передбачають інше.

4. Для акредитації філій, представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні уповноважена особа (особи) подає до Міністерства юстиції України (надсилає рекомендованим листом):

1) заяву про акредитацію, зразок якої затверджується Міністерством юстиції України;

2) копію документа уповноваженого органу іншої держави, що підтверджує легалізацію громадської (неурядової) організації;

3) копію установчих документів іноземної громадської (неурядової) організації;

4) рішення уповноваженого органу іноземної громадської (неурядової) організації про утворення філії або представництва в Україні та призначення їх керівника;

5) положення про філію або представництво, якщо воно передбачено рішенням про утворення філії або представництва;

6) довіреність на ім`я керівника філії або представництва, оформлену відповідно до законодавства держави, в якій вона видана;

7) відомості про інших осіб, уповноважених вчиняти юридичні дії від імені філії або представництва (у разі наявності таких);

8) документ, що підтверджує внесення плати за проведення акредитації у розмірі, що дорівнює реєстраційному збору, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” для реєстрації юридичних осіб (подається після прийняття рішення про акредитацію).

Документи, зазначені у пунктах 2 - 7 частини четвертої цієї статті, повинні бути перекладені державною мовою та легалізовані в установленому порядку, якщо міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не передбачають інше.

5. Міністерство юстиції України протягом 30 календарних днів з дати надходження зазначених у частині четвертій цієї статті документів проводить їх правову експертизу.

6. За результатами правової експертизи Міністерством юстиції України приймається рішення про акредитацію або про відмову в акредитації філії чи представництва іноземної громадської (неурядової) організації. Міністерство юстиції України в межах визначеного частиною п`ятою цієї статті строку не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення письмово повідомляє про прийняте рішення заявника.

7. Філії або представництва іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні вважаються легалізованими з дня їх акредитації Міністерством юстиції України. Свідоцтво про акредитацію філій та представництв іноземної громадської (неурядової) організації надається представнику іноземної громадської (неурядової) організації. Зразок свідоцтва про акредитацію філій та представництв іноземної громадської (неурядової) організації затверджується Міністерством юстиції України.

8. Міністерство юстиції України включає відомості про акредитацію філії або представництва іноземної громадської (неурядової) організації до облікового реєстру громадських об`єднань.

Розділ VIІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

2. Встановити, що Закон України “Про об’єднання громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 504; 1993 р., № 46, ст. 427; 1998 р., № 10, ст. 36; 1999 р., № 26, ст. 220; 2001 р., № 44, ст. 232; 2003 р., № 27, ст. 209, № 30, ст. 247; 2005 р., № 11, ст. 205, № 51, ст. 550; 2006 р., № 26, ст. 215; 2008 р., № 25, ст. 240) діє щодо громадських об`єднань лише в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Внести зміни до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 2003 р., № 12, ст. 88):

3.1. Доповнити пункт 5.2. статті 5 новим підпунктом 5.2.20:

«5.2.20. Сума коштів (членські внески, безповоротна фінансова допомога, благодійна допомога чи добровільні пожертвування), перерахованих юридичними особами – членами всеукраїнських громадських об’єднань цим організаціям для проведення їх основної статутної діяльності.».

3.2. в абзаці “б” підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 слова “Про об’єднання громадян” замінити словами “Про громадські об’єднання”;

3.3. Доповнити підпункт 7.11.3 пункту 7.11 статті 7 абзацом такого змісту:

«членських внесків;».

4. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів,  що суперечать цьому Закону.

5. Громадські організації, спілки громадських організацій, які зареєстровані до набрання чинності цим Законом, протягом одного року від дня набрання чинності цим Законом повинні привести свої установчі документи у відповідність із цим Законом. При цьому реєстраційний збір за реєстрацію змін до установчих документів громадських організацій, спілок громадських організацій протягом зазначеного строку не стягується.

6. Міністерству юстиції України забезпечити занесення до Облікового реєстру громадських об`єднань відомостей про громадські об`єднання, легалізовані до набрання чинності цим Законом.

Голова Верховної Ради України                                                              В. Литвин